Михайло Іванович Бєляєв

creatorПрофесор Беляєв М.І. – це людина-легенда, взірець працездатності та цілеспрямованості, величезних організаційних здібностей, який пройшов шлях від учня кухаря до директора тресту їдалень і ресторанів в м. Бєлгороді, від аспіранта до доктора технічних наук, ректора провідного за радянських часів вищого навчального закладу галузі громадського харчування – Харківського інституту громадського харчування.

Михайло Іванович Беляєв народився 19 листопада 1938 року в селі Нижній Ольшанець Щебекінського району Бєлгородської області в родині селян. Коли йому виповнилося тільки 3 роки, у 1941 році на фронті Великої Вітчизняної війни загинув його батько – Беляєв Іван Михайлович. Війну на окупованій Бєлгородщині Михайло Іванович пережив разом із мамою Беляєвою Марфою Яківною та старшою сестрою Бєляєвою Надією Іванівною.

В 1945 році Михайло Іванович поступив у 1 клас середньої школи у селі Маслова Пристань, яке знаходилось від Нижнього Ольшанця на відстані 7 км. Кожен день семирічний Михайлик пішки долав шлях у 14 км, але не пропустив жодного дня занять. В 1995 році Михайло Іванович успішно закінчив середню школу та поступив на факультет журналістики Харківського державного університету ім. М. Горького.

Але навчатися за означеною спеціальністю не судилося. За сімейними обставинами він вимушений був повернутися додому. Та мрія про журналістику і здатність до неї допомогли Михайлу Івановичу в подальшій науковій діяльності. Всі написані ним праці відрізняються не тільки високим ступенем науковості, але й яскравим висловленням, живою мовою та цілісною структурою.

Мрія про журналістику змінилася навчанням в торгівельно-кулінарній школі м. Бєлгорода, яку Михайло Іванович закінчив в 1957 році. За часів навчання він працював на самих різних виробничих посадах, притаманних підприємствам харчування, починаючи з учня кухаря, а по закінченні торгівельно-кулінарної школи був прийнятий на роботу в Бєлгородський міський трест їдалень, кафе і ресторанів на посаду завідувача виробництвом їдальні № 8. І вже за 6 років, у 1963 році його призначено директором Бєлгородського тресту їдалень, кафе і ресторанів.

FOTO2 FOTO4

Одночасно з виробничою діяльністю Михайло Іванович продовжував удосконалювати власну освіту. З 1957 до 1962 року він заочно навчався в Московському інституті народного господарства ім. Г.В. Плєханова за спеціальністю «Обладнання та технологія громадського харчування». Закінчивши інститут з дипломом з відзнакою, Михайло Іванович єдиний серед випускників-заочників рішенням вченої ради МІНХ ім. Г.В. Плєханова був рекомендований до вступу в аспірантуру.

 

В 1962 році він поступив до заочної аспірантури. FOTO3 Але до цього в його житті відбулась іще одна дуже велика та значуща подія. Ще в 1958 році в їдальню № 8, де він працював зав. виробництвом, приїхала працювати інженером-технологом молода випускниця того ж інституту ім. Г.В. Плєханова Романова Лідія Михайлівна. Талановитий технолог, чарівна та приваблива жінка, Лідія Михайлівна одразу ж сподобалась Михайлу Івановичу. Виробнича симпатія з часом переросла у глибоке віддане почуття любові. В грудні 1961 року молодята одружилися. І з цього часу до кінця життя Лідія Михайлівна стала єдиним коханням, улюбленою дружиною, надійним товаришем, справжнім ангелом-охоронцем для Михайла Івановича.

 

FOTO1

Працювати над кандидатською дисертацією Михайло Іванович почав одразу за навчання в заочній аспірантурі. Його керівником був доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою обладнання підприємств громадського харчування Московського інституту народного господарства ім. Г.В. Плєханова Олександр Миколайович Вишелеський – талановитий та досвідчений педагог, науковець, якого Михайло Іванович називав своїм справжнім Учителем. Саме йому Михайло Іванович присвятив одну з основних своїх навчально-методичних праць – підручник «Оборудование предприятий общественного питания. Т.3. Теплове оборудование», який вийшов вже після смерті професора Вишелеського О.М.

Робота над кандидатською дисертацією тривала з 1962 року до 1969 року. І в лютому 1969 року Михайло Іванович захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему: «Дослідження та обґрунтування технологічних та теплообмінних характеристик електросковорід для підприємств громадського харчування».

 

FOTO11

І вже в літку 1969 М.І. Беляєва запрошують на роботу в Харківський інститут громадського харчування очолити нову кафедру обладнання підприємств громадського харчування. З великим жалем розлучалися з ним в Бєлгородському тресті їдалень, кафе і ресторанів, оскільки за шість років керівництва Михайло Іванович вивів трест з відстаючих на передові позиції. За цей час колектив тресту неодноразово становився переможцем соціалістичного змагання серед торгівельних організацій міста і області, неодноразово нагороджувався перехідним Червоним Прапором, Почесними грамотами тощо. Сам Михайло Іванович був нагороджений почесними знаками «Відмінник радянської торгівлі» та «Відмінник соціалістичного змагання».

FOTO10 Та запрошення в Харківський інститут громадського харчування відкривало нові перспективи, тому Михайло Іванович, не вагаючись, погодився на нього. І з серпня 1969 року та до кінця життя він працював тільки в ХІОПі.

FOTO8FOTO13

Почалася робота в інституті із заснування нової кафедри – обладнання підприємств громадського харчування. Михайло Іванович був її засновником та беззмінним керівником на протязі 22 років – до 1991 року – року своєї смерті. Співробітників кафедри він підбирав особисто сам, за критеріями, що були відомі тільки йому. Основними з них були працездатність, вимогливість, любов до своєї роботи, та безумовно, до студентства. Він ставив перед своїми підлеглими тільки одну мету – завжди, в усьому бути першими, кращими. FOTO11A

В 1971 році у віці 34 років Михайло Іванович був затверджений у вченому званні доцента. Саме на початок семидесятих років прийшлося не тільки становлення кафедри обладнання, але й початок формування його наукової школи. З перших днів роботи в інституті він спостерігав за талановитими студентами, а найбільш обдарованих залучав спочатку до студентської наукової роботи на кафедрі, а по закінченні інституту – запрошував до роботи в якості викладачів кафедри та співробітників науково-дослідного сектору інституту. В цей же час за підсумками результатів наукових досліджень друкуються наукові статті, проводяться науково-практичні конференції, з’являються перші монографії та підручники. В цей же час він починає працювати над докторською дисертацією.

mib1 В 1976 році за успіхи в навчальній та науковій роботі М.І. Беляєв був нагороджений орденом «Знак Пошани».

Значні результати наукової діяльності не залишилися непоміченими. В 1978 році Михайла Івановича Беляєва представили Міністру торгівлі УРСР у зв’язку із пропозицією про його обрання на посаду проректора інституту з наукової роботи. Тобто через дев’ять років після початку роботи він становиться проректором з наукової роботи ХІОП.

В червні 1981 року в спецраді Одеського технологічного інституту харчової промисловості ім. Ломоносова М.І. Беляєв захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему. В наступному році, в віці 43 років він отримує вчене звання професора.

Очоливши науку в інституті, Михайло Іванович об’єднав науковців всіх кафедр та спрямував їх діяльність на теоретичні та експериментальні дослідження щодо комплексного удосконалення галузі громадського харчування, підвищення її значущості та авторитету в цілому в країні. Саме в цей час галузевими міністерствами Харківський інститут громадського харчування цілком заслужено був визначений провідним вищим навчальним закладом СРСР в питаннях наукового удосконалення громадського харчування в країні та підготовки висококваліфікованих фахівців для цієї галузі.

На початку славнозвісної перебудови в березні 1988 року в Харківському інституті громадського харчування відбулися перші демократичні вибори ректора. Одним з двох кандидатів на посаду ректора був професор Беляєв М.І. Він підготував власну програму, яка охоплювала всі без винятку напрямки роботи вишу та окреслювала перспективи його розвитку на найближче десятиліття. Його виступ захопив усіх присутніх своєю вагомістю, значущістю, комплексністю вирішення проблем та глибиною погляду в майбутнє. І закономірним підсумком виборів стало те, що майже абсолютною більшістю голосів членів розширеної Вченої Ради ХІОП Михайло Іванович Беляєв став першим обраним, а не призначеним ректором інституту. f2 f5

Після виборів ректора почався найбільший і напружений етап в житті колективу інституту. В цей час новий ректор намагається втілити в життя всі без винятку пункти своєї програми. В цей час була відкрита власна аспірантура, організовані два нових факультети – механічний та факультет менеджменту, відбулося відкриття нових навчальних та наукових лабораторій, був закладений та майже побудований комбінат харчування, був створений дослідно-виробничий цех з безвідходної технології переробки сільськогосподарської птиці. Власну кафедру обладнання, якій було віддано багато років життя, з метою подальшого розвитку факультетів та спеціальностей в інституті, Михайло Іванович без сумніву поділив на чотири, організувавши нові кафедри процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв, холодильної та торговельної техніки, охорони праці та екології харчових виробництв. На роботу в інститут запрошувались фахівці з інших вищих навчальних закладів, наукових установ не тільки Харкова, але й інших регіонів країни. Динамічно і продуктивно працювала наукова школа професора Беляєва М.І., кожен рік захищалися 3-4 нові кандидатські дисертації, відбулися захисти перших докторів наук. В 1991 році професору М.І. Беляєву першому серед фахівців громадського харчування СРСР було присвоєне звання члена-кореспондента Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна. Таким чином держава визнала заслуги Михайла Івановича та колективу інституту, який він очолював.

У нього було дуже багато планів на майбутнє. Та не судилося. В жовтні 1991 року під час службового відрядження до Монголії Михайло Іванович Беляєв передчасно пішов з життя. Доля відвела М.І. Беляєву всього 53 роки життя. Але за цей короткий строк ним було зроблено так багато, на що іншій людині не вистачить і ста років. Наукова, педагогічна, людська спадщина Михайла Івановича є глибокою, багатогранною і актуальною всі ті 22 роки, що його немає з нами.

Перш за все вона значуща для галузі громадського харчування, а нині – ресторанного господарства. Якщо раніше дослідження присвячені громадському харчуванню, проводилися певним чином порізно, без будь-якої глибокої систематизації, то науковою школою М.І. Беляєва були створені фундаментальні засади, які вивели громадське харчування в один ряд з іншими галузями харчових технологій. На підставі фундаментальних досліджень, які були виконані під керівництвом та за безпосередньої участі М.І. Беляєва, відбулося формування науково-технічних напрямів розвитку галузі, результати його роботи розширили теоретичні уявлення про характер фізико-хімічних, технологічних та технічних процесів виробництва продукції ресторанного господарства.

Найбільш важливі дослідження наукової школи М.І. Беляєва проводились за наступними напрямками:

  • обґрунтування технологічних та теплообмінних характеристик традиційних теплових апаратів ресторанного господарства та інтенсифікації теплової обробки;
  • дослідження нових процесів харчових виробництв та розробка високопродуктивних апаратів для їх реалізації;
  • створення теоретичних основ комбінованих способів теплової обробки харчових продуктів та розробка їх класифікації стосовно теплового обладнання закладів харчування,
  • дослідження закономірності перебігу нових комбінованих способів теплової обробки, створення принципово нових конструкцій апаратів для їх реалізації та визначення їх теплотехнічних характеристик;
  • розробка маловідходних та безвідходних технологій переробки м’ясної сировини та створення спектру нових видів м’ясних напівфабрикатів високого ступеня готовності;
  • комплексна безвідходна переробка сільськогосподарського птаха в кулінарну та консервовану продукцію;
  • розробка ресурсозберігаючих технологій переробки молочної сировини, використання білково-вуглеводної молочної сировини для виробництва напівфабрикатів та кулінарної продукції підвищеної харчової цінності;
  • створення технологій консервованих напівфабрикатів багатофункціонального призначення з рослинної сировини;
  • дослідження процесу переробки вторинних сировинних ресурсів підприємств харчування;
  • удосконалення методів контролю якості продукції закладів ресторанного господарства.

За результатами досліджень, які проводились за означеними напрямами, за безпосереднього керівництва проф. М.І. Беляєва було захищено 5 докторських та 44 кандидатських дисертацій.

Результати наукових досліджень М.І. Беляєва та його школи відображені в багатьох опублікованих наукових роботах, найважливішими серед яких є монографії «Совершенствование процессов тепловой обработки продуктов в общественном питании», «Тепловые процессы и качество продукции в общественном питании», «Производство мучных кондитерских изделий в общественном питании», «Производство полуфабрикатов для предприятий общественного питания», «Индустриальные технологии производства продукции общественного питания», «Теоретические основы комбинированных способов тепловой обработки пищевых продуктов», підручники «Технологическое оборудование предприятий общественного питания», «Оборудование предприятий общественного питания. Т.3. Тепловое оборудование», «Организация производства и обслуживания в общественном питании».

Професор Беляєв М.І. був досвідченим та обізнаним методистом, його методичні розробки не втратили своєї актуальності на сьогодні. Наукові розробки школи М.І. Беляєва постійно впроваджувалися в навчальний процес та використовувалися в різноманітних навчальних дисциплінах теоретичної та практичної підготовки фахівців інженерних спеціальностей, таких як обладнання підприємств харчування, процеси і апарати харчових виробництв, технологія продукції підприємств харчування, організація виробництва громадського харчування. Саме за наполегливими пропозиціями Михайла Івановича в лабораторний практику для студентів інженерних спеціальностей були введені роботи з дослідження комбінованих способів теплової обробки харчових продуктів, виробництва напівфабрикатів високого ступеня готовності, проектування виробничих цехів закладів харчування з використанням обладнання ЕВС МО тощо. Саме за його ініціювання був створений перший в галузі громадського харчування навчальний посібник «Дипломне проектування», який вийшов із друку вже після смерті Михайла Івановича.

Професор Беляєв М.І. був активним популяризатором науки серед практичних працівників і громадськості. Він виступав з лекціями за тематиками напрямів досліджень власної наукової школи у ВНЗ СРСР та за кордоном, робив доповіді перед виробничниками галузі харчування, харчових галузей промисловості та споріднених галузей економіки. Популяризаторська діяльність М.І. Беляєва як організатора та керівника відомої наукової школи була невід’ємно пов’язана з його громадською діяльністю на посадах співголови Харківського обласного відділення товариства боротьби за мир, члена редакційної колегії журналу «Известия вузов. Пищевая технология», члена низки спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Високий авторитет М.І. Беляєва та його наукової школи, а також активна популяризаторська діяльність щодо реалізації її наукових розробок були добрим стимулом у впровадження цих розробок у практику, виробництво, педагогічну діяльність колег.

Становлення та діяльність наукової школи М.І. Беляєва відбувалися на підґрунті відкритості, демократичних принципів обговорення наукових результатів, залучення до спільних наукових досліджень представників інших наукових шкіл.

Великою популярністю за життя Михайла Івановича користувались всесоюзні науково-практичні конференції та семінари, які він організовував і проводив в Харкові. Усього було організовано і проведено 6 таких заходів, присвячених проблемам індустріалізації громадського харчування, впливу теплової обробки на харчову цінність продуктів харчування, підготовки фахівців для галузі громадського харчування. В цих конференціях і семінарах приймали участь вчені, викладачі, практичні працівники всіх колишніх союзних республік.

Безумовним визнанням заслуг наукової школи професора Беляєва М.І. та в цілому Харківського інституту громадського харчування як провідного вищого навчального закладу в рішенні проблем галузі громадського харчування країни стало те, що саме спеціалістам ХІОПа галузевими міністерствами колишніх СРСР та РСФСР була доручена підготовка висновків щодо присвоєння Державної премії СРСР комбінату харчування «Вэфовец» м. Риги та Державної премії РСФСР комбінату харчування «Урал» Свердловського електромеханічного заводу.

Спадщина М.І. Беляєва – це перш за все його учні з яких 8 докторів наук, 44 кандидати наук, близько 10 тисяч фахівців ресторанного господарства, торгівлі, харчової промисловості, які працюють не тільки в Україні, але й в багатьох інших країнах світу. За результатами наукових досліджень М.І. Беляєва опубліковано 7 монографій, 8 підручників та наукових посібників, отримано 117 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Стіни нашого навчального закладу були рідним домом М.І. Беляєва останні 22 роки його життя. Тут все нагадує про нього – кафедри, факультети, аудиторії та лабораторії, які він започаткував та створив, учні, яким він дав путивку в життя і які сьогодні працюють в університеті доцентами, професорами, зав. кафедрами, деканами, проректорами, ректором.

Після смерті Михайла Івановича колектив нашого навчального закладу під керівництвом його найближчого учня – Олександра Івановича Черевка – гідно продовжив справи, які розпочав ректор М.І. Беляєв. Час летить дуже стрімко, 22 роки, як не стало Михайла Івановича, пролетіли як мить. Здається, ще вчора він ставив перед нами завдання щодо перспективного розвитку Харківського інституту громадського харчування. І от, у день його 75-річчя, можна констатувати, що його мрії задуми в більшості втілені в життя.

За цей час ми стали академією, а з 2002 року отримали статус Харківського державного університету харчування та торгівлі. Сьогодні університет є одним з провідних ВНЗ України ІV рівня акредитації. В університеті проводиться підготовка бакалаврів, спеціалістів і магістрів за 19 спеціальностями. За цей час було ліцензовано та акредитовано 12 нових спеціальностей, створені та успішно готують фахівців навчально-консультаційні центри в містах Первомайську, Севастополі та Дніпропетровську. Загальний контингент студентів значно збільшився і складає біля 7 тисяч студентів денної та заочної форм навчання.

Набула подальшого розвитку післявузівська підготовка, яка включає не тільки підвищення кваліфікації та систему післядипломної освіти за 5 спеціальностями, а також аспірантуру за 8 спеціальностями та докторантуру за 5 спеціальностями. Для атестації кадрів найвищої кваліфікації в університеті функціонують 3 спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій за 7 науковими спеціальностями.

За цей час в університеті було створено 14 нових кафедр, сьогодні на кафедрах працюють 46 докторів наук, професорів, близько 200 кандидатів наук, доцентів.

На сьогодні наш університет визнано одним з провідних ВНЗ за кордоном. У теперішній час університет співпрацює з спорідненими університетами, організаціями, фірмами США, Німеччини, Франції, Росії, Румунії, Польщі, Іспанії, Великої Британії, Греції, Туреччини.

В університеті навчається близько 200 іноземних студентів з Росії, Туркменістану, Китаю, Ірану, Індії, Непалу, Алжиру.

Пам’ять про професора Михайла Івановича Беляєва в університеті завжди жива. Його ім’ям названо зал засідань вчених рад університету де встановлено його погруддя. У створеному музеї університету Михайлу Івановичу присвячений окремий стенд, де виставлені деякі його особисті речі, дипломи, атестати, відзнаки про почесні звання та державні нагороди. В університеті запроваджена щорічна іменна стипендія М.І. Беляєва, яка присуджується найкращому студенту інженерних факультетів. Кафедра устаткування підприємств харчування, яку він колись створив та якою керував на протязі тривалого часу, з жовтня 2013 року перейменована на його честь, їй присвоєно його ім’я. Віднині це – кафедра устаткування харчової та готельної індустрії імені Михайла Івановича Беляєва.

Сьогодні ми – його колеги і учні, можемо впевнено завірити, що пам’ять про нашого Вчителя, великого вченого та видатного педагога – професора Беляєва Михайла Івановича – буде жити в наших серцях завжди.